У складних природно-кліматичних умовах (довга зима з короткочасними потепліннями, навіть дощами, вологим літом, багатим рослинним світом і т.д.), на території Рахівского й Межгірского районів Закарпатської області сформувалася одна з найцінніших порід бджіл на території колишнього СРСР й Європи - Карпатка.
     Карпатка - це тільки той вид сірої бджоли, що походить із Рахівского й Межгірского районів Закарпатської області.      Порода має дуже багато коштовних біологічних і господарських властивостей, а також миролюбний характер. У Рахівському районі більшість бджолярів працюють без захисних лицьових сіток і майже не користуються димом. Багатьом з них дим заміняє сигарета або шматок тліючого дерева
     Важлива особливість карпатської породи бджіл - її мала рійливість, бджоли швидко переходять із ройового стану в робоче, високпродуктивно працюють на слабких і сильних хабарах. Якщо медозбір сильний, то на доставку нектару підключаються й молоді бджоли, що не характерно для інших порід. Універсальність Карпатки - це наслідок впливу примхливої погоди в горах. Тут виживали тільки ті родини, які в складних умовах могли забезпечити себе кормом на зиму
     Карпатка добре зимує, навіть в умовах Сибіру. Бере "взятки", якщо концентрація цукру в сиропі або нектарі досягає 6-8 %. Для української породи необхідна концентрація повинна становити понад 18 %. 
З огляду на коштовні властивості карпатської породи бджіл М.Гейни, автор роботи "Бджільництво Підкарпатської Русі", ще в 1923 році (в 1919-1937р. територія Закарпатської області входила до складу Чехословацької республіки) писав, що місцева бджола піде на продаж у Чехію й за кордон
     У колишньому СРСР попит на карпатську бджолу був дуже великий, її почали розводити в спеціалізованих господарствах Молдавії, Ставрополя, Кабардино-Балкарії, Північної Осетії й інших
     У минулому також широко рекламувалися Кавказька й Італійська породи бджіл. Деякі малодосвідчені бджолярі під впливом реклами завезли ці "модні" породи в Рахівський район. Однак суворі природно-кліматичні умови знищили як їх, так і гібридні покоління
     Значних прибутків бджільництво в нас не дає, а роботи й проблем приносить багато. Більшість бджолярів тут - люди середнього й старшого віку. Від роботи із бджолами вони не тільки беруть мед, але й одержують велике моральне задоволення. Молодих бджолярів мало. Приватні пасіки в основному невеликі - від 2 до 10 бджолосімей. Вони майже не виробляють товарного меду, а зібраний іде на споживання родини бджоляра і його близьких. Середній медозбір за роками приблизно 15-25 кг на родину. Незважаючи на велику кількість медоносних рослин, часті дощі змивають нектар. Холодні ночі влітку також погано впливають на медозбір. Собівартість карпатського меду висока. Масовий споживач не завжди бачить різницю в складі меду, зібраного із природних медоносів гірської зони (екологічно чистого регіону) і завезених. Ціни на мед майже однакові. Мед зібраний у горах з багатьох гірських рослин має свій особливий смак, більші цілющі властивості, тому користується підвищеним попитом
     Згадані медозбори для більшості областей України не середні, а навіть низькі, з огляду на цифру 1900 видів рослин. Саме природа, протягом сторіч, сформувала й розвила коштовні якості Карпатської породи. Чому вона добре працює на бідних і гарних хабарах? Після тривалих дощів на кілька днів наступає гарна погода, цвіте багато рослин, бджоли повинні використати ці дні для роботи, забезпечити себе на зиму кормами, їм не до роїння, тому що взимку не виживуть. Потрібна відмінна реакція, мобільність. З багатьох видів рослин необхідно зупинитися на тих, які краще виділяють нектар і швидко перемкнутися на роботу на ці види. Це теж одна з коштовних рис Карпатки. Родини, які перебувають поруч, можуть працювати на різних видах рослин. Це добре видно при збиранні пилка. Пилок, що збирають різні родини, - різна за кольорами, тобто зібрана з різних видів рослин
     На Рахівщині, як й усюди в Україні, багато гарних пасічників. Більшість із них свій досвід і любов до бджіл успадкували від батьків і дідів
     Люди різних національностей у всіх селах Рахівщини, починаючи із с.Чорна Тиса, Ясіня, Луг, Богдан до с.Біла Церква тримають бджоли
     Важко назвати найбільш досвідчених, їх багато. Назвемо лише деяких: у м.Рахів І.М.Данюк, І.В.Климпотюк, І.І.Орінчак. У районі багато років працюють із бджолами: Рибалки, Кікінеджі, В.М.Гудз, Ф.В.Шефанкж, Горбач П.П., Черемиський В., М. і Ф.Мільчевичи й багато, багато інших
     Нинішній ринок, масова бідність населення не роблять сприяння розвитку гірського бджільництва. Пасік, де більше 20-30 бджолосімей, у нас мало. У роки, коли немає медозборів, потрібно багато цукру для підгодівлі, бджіл на зиму або навесні й улітку. Все це більші витрати. 
     Бджільництво на Рахівщині переживає важкі часи. Що потрібно, щоб підняти дану галузь і зберегти Карпатську бджолу?
     Насамперед - зберегти коштовну Карпатську породу бджіл у тих місцях, де вона сформувалася в природних умовах протягом сторіч. На Рахівщині перебуває коштовний генофонд даної породи. Колись у лісах було багато диких бджіл. Тепер їх майже ні, тому що після появи вароатоза дикі бджоли гинуть від хвороби
     Основне призначення медоносної бджоли, запилюючи рослини, збирати мед. Гірський мед з багатьох видів рослин - основний продукт бджільництва на Рахівщині. Хоча його небагато, зате він має цілющі властивості, високі смакові якості і є доброю подякою бджолярам за їх нелегку, кропітку роботу. Мед - джерело здоров'я. На думку фахівців, споживання меду в будь-якій державі є барометром культурного й матеріального стану його громадян. У деяких розвинених країнах (Японії й в інші) мед входить у раціон шкільного харчування кожний день
     Дуже коштовним продуктом бджільництва є також пилок, зібрана з багатьох видів рослин. Вона ще повинна знайти свого споживача. Зараз, хоча її виробляється мало, і те немає збуту. Багато з людей купують дорогий імпорт зневажаючи не менш коштовними природними препаратами. Споживання пилка дуже корисно від багатьох хвороб
Рахівський район, будучи природним ареалом, де сформувалася Карпатська порода бджіл є унікальним місцем для розведення бджіл, реалізації відводків і пакетів. Зрозуміло, що продуктивність бджіл у районі нижче, ніж у низових районах Закарпаття, де клімат тепліше. У гірських умовах Рахівщини від бджолосім`ї можна взяти один, два пакети в більше пізній термін, щоб зберегти родину. Але це пакети від високопродуктивних родин. При СРСР на Закарпаття купували пакети з багатьох регіонів Радянського Союзу, з окремих регіонів Сибіру. Прилітали спеціальними авіарейсами за бджолами. Розрив економічних зв'язків з Росією, високі ціни на авіаперевезення погано вплинули на бджільництво в районі. Нашим бджолярам нікуди запроторювати свої пакети, а бджолярі Омська, Новосибірська, Красноярського краю й т.п. не мають можливості купити й вивезти бджіл, зібрати сотні тонн сибірського меду. Від цього гублять обидві сторони
За останні 2-3 року до нас почали приїжджати українські бджолярі, які купують бджіл і вивозять легковими автомобілями, а невелика кількість пакетів (2-10 шт.) навіть поїздами. 
     Коштовним резервом розвитку бджільництва в районі є реалізація бджоломаток. Де їх вирощувати, як не в нас? У США розводять для реалізації бджоломаток і безкоштовно віддають їхнім аматорам, щоб зберегти навколо пасік необхідний генофонд
      Чи збережеться коштовна карпатська бджола, що виживала протягом сторіч у складних, природно-кліматичних умовах гірського Рахівского району? Хочеться бути оптимістом. Однак не все залежить від бджіл і бджолярів. Без серйозної допомоги з боку державних органів галузь буде занепадати й далі.

    

      Зібраний у липні – серпні 2013 року, в горах, на висоті 450 – 1480 м. над рівнем моря. Унікальні медоноси з яких зібрано даний цілющий продукт – різнотрав’я важкодоступних лісових галявин та нектар дерев і кущів із лісових масивів більшість яких занесені до Червоної Книги.
Екологічну чистоту продуктів бджільництва в районі забезпечують відсутність промислових підприємств важкої і металургійної промисловості та інтенсивного ведення сільського господарства. Місцями медозбору меду є гірські поляни та лісові масиви на території Карпатського біосферного заповідника та лісомисливських господарств Чорногірського та Свидовецького гірських масивів самого високогірного району України – Рахівського.
В даній місцевості переважає традиційне, екологічно чисте, ведення сільського господарства при якому не використовуються мінеральні добрива, гербіциди, пестициди, дефоліанти, антибіотики тощо.
Збір та фасування меду здійснюються як і сторіччя тому, виключно вручну, в скляні банки(1л., Зл.), без електричного, водяного, хвилями СВЧ підігріву, що забезпечує його гарантовану якість.

Смакуйте гірський мед! Будьте здорові!

Пасічник Василь Волощук, м. Рахів. Тел.. моб: 063-70-30-729,
електр.: Адрес: volodymyrv@gmail.com
apiscarpatica.com